-
1 without
1. nзовнішній бікon the without — із зовнішнього боку; на вулиці
2. adv1) зовні; із зовнішнього боку; за межами2) на вулиці, на відкритому повітрі, не в приміщенні3) на вигляд, з виду, зовні4) назовні, надвір3. prep1) безto do (to go) without smth. — обходитися без чогось
without doubt — без сумніву, безсумнівно
without end — без кінця, безконечно
without fear — без страху; безстрашний
without that — без того, щоб (не)
2) зовні, за (межами)3) крім, без, не рахуючиwithout doors — на вулиці, надворі
4. conjколи не, якщо не, без того щоб (не)I shan't go without I get the wire — я не поїду, якщо не одержу телеграми
* * *I n II adv1) зовні, із зовнішньої сторониthe house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд
he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами
2) наружу3) без чого-нwithout fear — без страху; безстрашний
III prepto go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.
1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. безto do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.
if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього
2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))he left without a word — він пішов, не сказав ні слова
a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас
she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять
3) не рахуючи, окрім, безyou are too many without me — вас, без мене занадто багато
without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги
without day /date/ — на невизначений термін
IVwithout prejudice (to) — без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)
cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист
they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися
-
2 without
I n II adv1) зовні, із зовнішньої сторониthe house was decent enough without — зовні будинок мав досить достойний вигляд; зовнішньо, на вигляд
he was at ease without — на вигляд він був спокійний; icт. зовні, за межами
2) наружу3) без чого-нwithout fear — без страху; безстрашний
III prepto go /to do/ without smth — обходитися без чого-н.
1) вказує на відсутність кого-н., чого-н. безto do /to go/ without smth — обходитися без чого-н.
if no lunch comes we must do without — якщо не подадуть сніданок, доведеться обійтися без нього
2) невиконання дії (без того що не, так щоб не, якщо ні (перед герундієм або віддієслівним імен.))he left without a word — він пішов, не сказав ні слова
a day never passes without his coming to see us — не пройде, дня без того, щоб він не прийшов провідати нас
she will not come without being invited — вона не прийде, якщо її не запросять
3) не рахуючи, окрім, безyou are too many without me — вас, без мене занадто багато
without regard to — не враховуючи; не беручи до уваги
without day /date/ — на невизначений термін
IVwithout prejudice (to) — без шкоди ( для); не передрішуючи питання (ін. сполучення див. під відповідними словами)
cj cл.; дiaл. якщо не; без того щоб (не)I shan't go without I get the letter — я не поїду, якщо не отримаю лист
they never met without they quarelled — вони ніколи не зустрічалися без того, щоб не посваритися
-
3 reserve
I n1. запас, резерв; pl економічні ресурси2. застереження3. стриманість- formal reserves листи, які супроводжують вручення вірчих грамот- gold reserve золотий запас- official reserves офіційні резерви- tacit reserve мовчазне застереження, застереження подумки- reserve and tact стриманість і такт- without reserve беззастережно, цілкомII v1. відкладати (на майбутнє), переносити (на тривалий час)2. зберігати за собою, резервувати (право тощо)- to reserve one's decision відкласти прийняття рішення, зарезервувати за собою право приймати рішення пізніше- to reserve one's position with regard to/ on a matter of smth. резервувати свою позицію/ свою думку стосовно певного питання- to reserve one's right резервувати/ залишати за собою право- to reserve the subject for future discussion відкласти питання для подальшого обговорення
См. также в других словарях:
without regard — index insusceptible (uncaring) Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
without regard to — index regardless Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
without regard to — without taking into account … English contemporary dictionary
regard — [ri gärd′] n. [ME < OFr < regarder: see RE & GUARD] 1. a firm, fixed look; gaze 2. consideration; attention; concern [to have some regard for one s safety] 3. respect and affection; esteem [to have high regard for one s teachers] … English World dictionary
regard — ► VERB 1) think of in a particular way. 2) gaze at in a specified fashion. 3) archaic pay attention to. ► NOUN 1) heed or concern: she rescued him without regard for herself. 2) high opinion; esteem. 3) a steady … English terms dictionary
regard — {{Roman}}I.{{/Roman}} noun 1 attention to/thought for sb/sth ADJECTIVE ▪ particular, special, specific ▪ scant ▪ They paid scant regard to my views. ▪ due … Collocations dictionary
regard — re|gard1 S3 [rıˈga:d US a:rd] n ▬▬▬▬▬▬▬ 1¦(admiration/respect)¦ 2¦(attention/consideration)¦ 3 with/in regard to something 4 in this/that regard 5 regards 6 ▬▬▬▬▬▬▬ [Date: 1300 1400; : Old French; Origin: regarder; REGARD2] … Dictionary of contemporary English
regard — I (New American Roget s College Thesaurus) v. t. consider, deem, observe, mark, note; respect, repute, esteem; concern. n. reference, concern, gaze, scrutiny, attention, deference, esteem. See relation, vision. II (Roget s IV) n. 1. [Attention]… … English dictionary for students
regard — [[t]rɪgɑ͟ː(r)d[/t]] ♦♦ regards, regarding, regarded 1) VERB If you regard someone or something as being a particular thing or as having a particular quality, you believe that they are that thing or have that quality. [be V ed as n] He was… … English dictionary
regard */*/*/ — I UK [rɪˈɡɑː(r)d] / US [rɪˈɡɑrd] verb [transitive] Word forms regard : present tense I/you/we/they regard he/she/it regards present participle regarding past tense regarded past participle regarded 1) [not usually progressive] to think of someone … English dictionary
regard — re|gard1 [ rı gard ] verb transitive *** 1. ) not usually progressive to think of something or someone in a particular way: regard someone/something as something: The nuclear reactors, which were regarded as dangerously out of date, were replaced … Usage of the words and phrases in modern English